Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Михайлютенко С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Михайлютенко С. М. Посмертна діагностика амідостомозу гусей [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 3. - С. 104-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_3_23 Наведено літературні відомості про існуючі методи посмертної діагностики гельмінтозів шлунково-кишкового тракту птиці, представлені їх недоліки. Запропоновано удосконалений спосіб посмертної діагностики амідостомозу гусей, що включає в себе виявлення нематод під кутикулою м 'язового шлунка з наступним визначенням інтенсивності інвазії. Встановлено, що удосконалений спосіб забезпечує зберігання цілісності гельмінтів, окрім того зручніший у виконанні у разі значного некрозу кутикули м'язового шлунка гусей.
| 2. |
Михайлютенко С. М. Патоморфологічні зміни в печінці гусей за нематодозних асоціативних інвазій [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2014. - Вип. 201(1). - С. 115-119 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2014_201(1)__29
| 3. |
Кручиненко О. Визначення гельмінтозів великої рогатої худоби [Електронний ресурс] / О. Кручиненко, О. Клименко, С. Михайлютенко, М. Темни // Тваринництво України. - 2015. - № 10. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_10_8
| 4. |
Євстаф’єва В. О. Вплив асоціації амідостом та гангулетеракісів на показники активності ферментів сироватки крові інвазованих гусей [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, С. М. Михайлютенко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 221. - С. 195-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2015_221_40
| 5. |
Михайлютенко С. М. Поширення еустронгілідозу бичків родини Gobiidae в умовах Кременчуцького водосховища [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2017. - № 3. - С. 116-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2017_3_28 За результатами здійснених досліджень встановлено значне поширення еустронгілідозу бичків родини Gobiidae в умовах Кременчуцького водосховища. У бичка-кругляка, бичка-головача та бичка-пісочника личинки нематоди мали ниткоподібну форму, червоного кольору (інколи ділянки світло-рожевого кольору чергували з ділянками вишневого кольору), довжиною 35 - 53 мм, шириною 0,4 - 0,6 мм. Паразити локалізувалися переважно в порожнині тіла на поверхні печінки та кишечнику. Личинки були не інкапсульовані. З'ясовано, що ЕІ становила 48,3 % за інтенсивності інвазії 1 - 4 екз./рибу.
| 6. |
Михайлютенко С. М. Ветеринарно-санітарна експертиза бичків родини Gobiidae за еустронгілідозу [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2017. - Вип. 35(2.1). - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2017_35(2
| 7. |
Михайлютенко С. М. Удосконалення доступних гельмінтоларвоскопічних способів кількісного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, О. С. Клименко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2017. - Вип. 35(2.2). - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2017_35(2
| 8. |
Клименко О. С. Порівняння терапевтичної ефективності та дезінвазійної активності препаратів за гельмінтозів свиней у виробничих умовах приватних господарств Полтавської області [Електронний ресурс] / О. С. Клименко, С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, А. І. Литвиненко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2018. - Вип. 1. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2018_1_35
| 9. |
Євстаф’єва В. О. Моніторингові дослідження щодо якості та безпечності м’яса тварин на території Полтавської області [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, В. В. Мельничук, О. В. Кручиненко, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан, В. О. Коваленко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 3. - С. 132-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_3_22
| 10. |
Кручиненко О. В. Біохімічні й імунологічні показники крові корів за фасціольозу та дикроцеліозу [Електронний ресурс] / О. В. Кручиненко, О. С. Клименко, С. М. Михайлютенко // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2018. - № 1-2. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2018_1-2_4
| 11. |
Кіт А. А. Деякі показники якості та безпечності м’яса та м’ясопродуктів [Електронний ресурс] / А. А. Кіт, С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, В. О. Євстаф’єва, В. В. Мельничук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 4. - С. 158-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_4_26 Представлено результати досліджень показників якості та безпечності зразків продукції під час проведення ярмаркового заходу Комунальним підприємством "Міський магазин" м. Київ. Перевірено їх відповідність за вмістом афлатоксину В1, пестицидів. Встановлено, що рівень AFВ1 у харчових продуктах становив менше 0,0144 мг/кг. Проаналізовано проби м'яса та м'ясопродуктів на вміст таких пестицидів як гексахлоран (гамма-ізомер), дихлордифенил трихлорметилметан та його метаболіти, базудин, карбофос, метафос, хлорофос, дихлорвинилдифосфат. З'ясовано, що за показниками якості та безпеки (пестицидів, мікотоксинів) м'ясо та м'ясопродукти відповідають нормативним вимогам і були допущені до реалізації.
| 12. |
Кручиненко О. В. Терапевтична ефективність клозафену й клозіверону за дикроцеліозно-стронгілятозної інвазії корів [Електронний ресурс] / О. В. Кручиненко, С. М. Михайлютенко, О. С. Клименко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 3. - С. 241-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_3_35 Дикроцеліоз і шлунково-кишкові стронгілятози належать до найпоширеніших гельмінтозів жуйних тварин в Україні та світі. Захворювання у великої рогатої худоби викликається трематодами Dicrocoelium dendriticum та нематодами ряду Strongylida. Досить часто вказані гельмінти паразитують у вигляді змішаної інвазії, завдаючи значних економічних збитків господарствам. На сьогодні існує значна кількість публікацій щодо резистентності паразитів до різних груп антигельмінтиків. Найбільша їх кількість присвячена саме гельмінтозам шлунково-кишкового тракту. Наведено результати досліджень щодо визначення видового складу шлунково-кишкових стронгілят у корів ДП ДГ "Червоний землероб", а також порівняння ефективності клозафену й клозіверону за дикроцеліозно-стронгілятозної інвазії. Копроовоскопічні дослідження і визначення яєць в 1 г фекалій проводили за методом В. Н. Трача. З метою визначення видового складу стронгілят відібрано фекалії (50 г від кожної тварини) і в подальшому здійснено їх культивування у термостаті за температури 27 <$E symbol Р>C упродовж 10 діб. За результатами роботи з'ясовано, що у тварин даного господарства паразитували нематоди ряду Strongylida: Haemonchus (Rudolphi, 1803), Bunostomum (Railliet, 1902) і Oesophagostomum (Rudolphi, 1803). Домінували гемонхуси (EI = 80,0 %). Для проведення досліду з метою визначення ефективності препаратів, в умовах ДП ДГ "Червоний землероб", було сформовано 2 дослідні й 1 контрольна групи корів віком 3 - 8 років, яким задавали однократно лікарські засоби клозафен і клозіверон. Фекалії відбирали до застосування препаратів, на 30-ту й 60-ту доби після дегельмінтизації. До проведення експерименту всі корови виділяли яйця дикроцелій та шлунково-кишкових стронгілят (EI = 100 %). За результатами досліджень встановлено, що на 30 добу досліду терапевтична ефективність клозафену й клозіверону за шлунково-кишкових стронгілятозів склала 100 %, в той час як за дикроцеліозу, відповідно, 85,0 і 90,0 %. IE препаратів становить 82,8 і 87,6 %.
| 13. |
Михайлютенко С. М. Епізоотична ситуація щодо гельмінтозів гусей у господарствах Полтавської області [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2013. - № 1. - С. 183-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2013_1_47 За результатами здійснених копроскопічних досліджень гусей різних вікових груп у господарствах Полтавської області (Глобинський, Зіньківський, Полтавський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Чорнухинський, Чутівський райони) з різною формою власності зареєстровано наступні шлунково-кишкові нематодози: амідостомоз (37,6 %), гангулетеракоз (30,37 %), капіляріоз (19,92 %), трихостронгільоз (6,26 %). Встановлено, що ступінь ураженості гусей збудниками гельмінтозів залежав від віку, сезону року та форми власності господарств.
| 14. |
Кіт А. А. Мікробіологічні показники м’ясопродуктів та м’яса під час ярмаркових заходів у м. Києві [Електронний ресурс] / А. А. Кіт, С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, В. О. Євстаф’єва, В. В. Мельничук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 148-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_21
| 15. |
Євстаф’єва В. О. Епізоотологічні особливості перебігу паразитозів у великої рогатої худоби та овець у літньо-пасовищний період [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, О. В. Кручиненко, В. В. Мельничук, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан, Н. С. Щербакова, О. С. Долгін // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 3. - С. 205-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_3_25
| 16. |
Євстаф’єва В. О. Особливості поширення паразитозів овець у осінньо-пасовищний період [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, О. В. Кручиненко, В. В. Мельничук, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 163-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_22
| 17. |
Михайлютенко С. М. Асоціативний перебіг триходектозу та гельмінтозів травного тракту в собак [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко, А. А. Замазій, Л. М. Корчан // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 189-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_26 Одним із поширених захворювань шкіри паразитарної етіології в собак є триходектоз, що викликається волосоїдами виду Trichodectes canis. Інвазія супроводжується свербежем, дерматитами, схудненням тварин. Водночас цей ектопаразитоз може ускладнюватися гельмінтозними захворюваннями, що є об'єктом особливої уваги з боку фахівців як ветеринарної, так і гуманної медицини. Тому проведення моніторингових досліджень та специфічних заходів контролю за епізоотологічною ситуацією щодо паразитозів собак підвищить у перспективі ефективність системи розроблених заходів боротьби з інвазійними захворюваннями дрібних домашніх тварин. Мета дослідження - встановити особливості асоціативного перебігу триходектозу та гельмінтозів травного тракту у домашніх собак. За результатами проведених паразитологічних досліджень з'ясовано, що триходектоз переважно перебігає у вигляді асоціативних інвазій разом з гельмінтозами травного тракту (63,16 %). Триходектозну моноінвазію виявлено у 36,84 % інвазованих тварин. Співчленами збудника триходектозу виявилися нематоди видів Trichuris vulpis, Toхоса canis, Dipylidium caninum, Uncinaria stenocephala. Асоціативний перебіг триходектозу характеризується наявністю одночасно двох, трьох та чотирьох видів паразитів. Причому домінуючою є двокомпонентна інвазія (60,78 % від хворих на триходектоз собак). Меншою мірою виявлено трикомпонентні (33,34 %) та чотирикомпонентні (5,88 %) інвазії. З двокомпонентних найчастіше реєстрували триходектозно-дипілідіозну (екстенсивність інвазії становить 17,95 %) та триходектозно-трихурозну (10,26 %) інвазії, рідше ? триходектозно-токсокарозну (7,68 %) та триходектозно-унцинаріозну (3,85 %). З трикомпонентних переважали триходектозно-діпілідіозно-трихурозна (екстенсивність інвазії становить 8,97 %) та триходектозно-дипілідіозно-токсокарозна (5,14 %) інвазії. Водночас триходектозно-дипілідіозно-унцинаріозна, триходектозно-трихурозно-токсокароза і триходектозно-трихурозно-унцинаріозна інвазії виявлена у 1,28 - 3,84 % інвазованих собак. Чотирикомпонентні асоціації представлені лише двома різновидами, де їх екстенсивність інвазії коливалася від 1,28 до 2,56 %.
| 18. |
Михайлютенко С. М. Порівняльна ефективність сучасних способів копроовоскопічної діагностики за нематодозів травного каналу гусей [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко, А. А. Замазій // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 234-240 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_31 Діагностика паразитарних захворювань у тваринництві є надзвичайно важливою складовою комплексу протиепізоотичних заходах, які спрямовані на досягнення ветеринарного благополуччя та створення високопродуктивних стад тварин. Нині як в Україні, так й світі в цілому, науковцями розроблено та впроваджено у практику ветеринарної медицини велику кількість способів зажиттєвої копроскопічної діагностики. За своїми характеристиками вони поділяються на якісні та кількісні. Останні є більш зручними, адже дозволяють конкретно встановити показник інвазованості організму тим чи іншим збудником паразитарного захворювання. Мета проведених досліджень - охарактеризувати діагностичну ефективність деяких сучасних способів копроовоскопічної діагностики за гетеракозу та амідостомозу гусей. Роботу виконано в умовах лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. У досліді порівнювали сучасні способи копроовоскопічної діагностики, які є запатентованими на території України. Зокрема, було випробувано способи Сорокової (патент України на корисну модель N 141225), Манойло (патент України на корисну модель N 108380); Натяглої (патент України на корисну модель N 111568) за гетеракозної та амідостомозної інвазії гусей. Дослідженнями встановлена висока діагностична ефективність способу Сорокової (2020), згідно якого в якості флотаційної рідини використано комбінований розчин з кальцієвої (Ca(NO3)2) та аміачної селітри (NH4NO3). Зокрема, спосіб виявився ефективнішим за кількістю позитивних зразків як за амідостомозу, так і за гетеракозу гусей. Використана методика перевищувала показники діагностичної ефективності способів Манойло (на 26,67 і 35,71 % відповідно) та Натяглої (на 6,67 й 21,43 % відповідно). Спосіб Сорокової виявився ефективнішим за показником кількості виявлених яєць в зразку. За гетеракозної інвазії порівняно зі способами Натяглої та Манойло - на 13,98 та 27,56 % (p << 0,05) відповідно. За амідостомозної інвазії спосіб Сорокової виявився ефективнішим порівняно зі способами Натяглої та Манойло на 10,69 та 30,42 % (p << 0,01). Таким чином, отримані дані розширюють вибір кількісних копроовоскопічних методів діагностики для лікарів ветеринарної медицини при проведенні діагностичних заходів у гусівничих господарствах.
| 19. |
Михайлютенко С. М. Динаміка живої маси гусенят за амідостомозу в гусей [Електронний ресурс] / С. М. Михайлютенко, О. С. Жулінська // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 2. - С. 200-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_2_27 Порівняно із ссавцями інтенсивність метаболізму у водоплавної птиці значно вища. У процесі еволюції в них розвинулася така травна система, яка здатна швидко перетравлювати корм, тому вона має суттєві відмінності у будові. Так, шлунок складається з двох відділів. У залозистому шлунку міститься величезна кількість клітин, які секретують як пепсиноген, так і соляну кислоту. Функція ж м'язового шлунку спрямована на хімічне та фізичне розщеплення корму. Останнє досягається в результаті енергійних м'язових скорочень і наявності гідролітів. Показники росту органів травлення залежать від віку, породи, умов утримання, годівлі та здоров'я водоплавної птиці. Своєю чергою, гельмінти, що локалізуються у шлунку та кишечнику, негативно впливають на їх морфофункціональний стан та організм загалом. Тому якість м'яса, несучість, продуктивність свійської водоплавної птиці знижується. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свійських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris (Zeder, 1800), які локалізуються у шлунку. Мета проведених дослідів - встановити особливості локалізації збудника амідостомозу та вплив нематод на динаміку живої маси гусенят. Досліджено 16 гусей породи горьківська, які утримувалися в умовах одноосібного селянського господарства Полтавської області. Діагностичне дослідження проводили за методом Євстаф'євої В. О. та Михайлютенко С. М. (2012). Експериментальним шляхом визначено середньодобовий приріст маси тіла гусенят. З'ясовано, що цей показник за період вирощування у здорових гусенят склав 26,00 г, а у інвазованих - 23,46 г. Встановлено, що маса залозистої частини шлунку у хворих гусенят становила 9,92 +- 0,28 г. Середня маса м'язової частини - 145,65 +- 2,31 г. Результати досліджень свідчать, що основну кількість збудників амідостомозу реєстрували у м'язовій частині шлуночку, а саме в області сухожильного дзеркала та в зонах краніального й каудального сліпих мішків. Водночас значна кількість амідостом локалізувалася у проміжній зоні - zona intermedia. Механічний та токсичний вплив нематод виду Amidostomum anseris на м'язовий шлунок призводив до геморагічно-некротичних процесів.
| 20. |
Євстаф’єва В. О. Вплив техногенного забруднення на вміст бенз(а)пірену в силосі [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, Н. С. Щербакова, О. В. Кручиненко, В. В. Мельничук, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан, О. С. Долгін, С. Б. Передера // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 3. - С. 178-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_3_24
| | |
|
|